Згідно оновленого законодавства України (станом на травень 2025 року), щоб стати логотерапевтом (в методі В.Франкла), вам потрібно:

- успішно завершити навчання в організації, яка має акредитацію Міжнародної асоціації логотерапії та екзистенційного аналізу при Інституті Віктора Франкла у Відні https://viktorfrankl.org/index.html Таку акредитацію має, до прикладу, Динамічний простір логотерапії MeaningsLab https://www.meaningslab.com.ua, що можна перевірити на сайті Міжнародної асоціації в розділі Інститути/Україна https://viktorfrankl.org/institutes_wwE.html#ukr
- отримати сертифікат або диплом, який засвідчує ваш статус логотерапевта
- стати членом логотерапевтичної асоціації в Україні, яка має юридичну форму ГО. Також за бажанням ви можете стати членом Міжнародної асоціації логотерапії та екзистенційного аналізу.
- в майбутньому ви також будете зобовʼязані отримати акредитацію від самоврядівної ГО, яка провадить метод ЛТЕА в Україні, або пройти сертифікацію в Нацкомісії, яка зараз перебуває на стадії формування.

Це переплетені між собою умови міжнародної організації та українського законодавства. В такий спосіб ви отримуєте дозвіл від обох сторін на практичне застосування здобутих знань. І це тільки перший крок. Другий крок – це
почати використовувати ці самі набуті знання.

 

Якщо порівняти ці кроки із чимось життєвим, можна побачити, наскільки на шляху до звання логотерапевт ці кроки не поступові. (Я не хочу знецінити жодної професії, методу чи діяльності, а лише буду використовувати їх для
прикладу, щоб, порівнюючи, краще розкрити тему). Скажімо, під час їжі. Якщо ми хочемо зʼїсти бутерброд, спочатку ми маємо хліб змастити маслом, додати сиру чи ковбаси і тільки після цього класти його до рота – 1 і 2. Якщо ми будемо одразу закладати масло до рота, або намагатись ковбасою змастити хліб, в нас не вийде бутерброду. Хоча всі інгредієнти
зрештою потраплять в шлунок.

 

В логотерапії ж все навпаки. Ми робимо крок 1, потім 2, потім знов 1, потім два рази крок 2, потім 3 рази крок 1, потім 1 і 2 одночасно і т.д. Аж допоки не відчуємо, що ми – дійсно логотерапевти.

 

Крок 1 – це навчання (і законодавчі умови).
Крок 2 – це практика і власне проживання методу. Це дуже важливий крок.

Не всі методи психотерапії передбачають проживання їх ідей. З деякими це навіть неможливо, адже вони розроблені для певних розладів, тривог чи конкретних життєвих ситуацій. Деякі методи можливо використовувати лише безпосередньо в терапевтичному процесі із відповідним спеціалістом. Скажімо, гіпнотерапія — це психотерапевтичний метод, який використовує гіпноз для досягнення стану глибокої концентрації та підвищеної навіюваності, що сприяє зміні поведінки, емоцій або переконань клієнта. Для гіпнозу потрібен спеціаліст, який здійснює навіювання клієнту. Логотерапія ж – це метод психотерапії та філософії життя. В першу чергу сам спеціаліст формує свою філософію життя згідно логотерапії, щоб потім допомагати іншим.

Отже крок 1 є дуже важливим і не завжди легким. Базовий курс триває півроку і є суто теоретичним, а насправді підготовчим і таким, що глибоко розкриває фундаментальні концепції методу. Часто студенти базового курсу питають, коли вже почнеться практика і як застосовувати логотеорію в роботі з клієнтами. Вони жаліються, що вчать і вчать і вчать, а не розуміють, як це використати на практиці. Хто саме жаліється? Той, хто вже практикує, хто вже має власних клієнтів і шукає нові психологічні інструменти. Але логотерапія – це не інструмент. Це мистецтво, це шлях і це життя. Спочатку логотерапевт проторює власний шлях і закладає фундамент. Йому вкрай необхідно зрозуміти, що таке сенс і чому він обʼєктивний, які можуть бути цінності, де знаходиться ноетичний вимір, чому сумління – це орган духовної частини, а не мораль, що за явище самотрансценденція і як це дистанціюватись до духовного виміру і т.ін. Та маючи попередній досвід, кожен студент намагається на нього накласти нові знання. Це призводить до суперечностей, непорозумінь і часткових розчарувань. І це добре, адже відбувається формування нового мислення – логотерапевтичного мислення. Якщо перукарю достатньо вивчити техніки та застосовувати їх безпосередньо в роботі (він не буде будувати стосунки з допомогою ножиць), то логотерапевт під час навчання вчиться жити згідно логотерапії і вчити цьому своїх клієнтів. Адже неможливо допомогти людині відкрити власні цінності чи сенси, не відчуваючи їх у своєму житті. Не обовʼязково мати однакові цінності з усіма клієнтами, але обовʼязково треба знати, що це і як це проявляється у вашому власному житті.

 

Власний приклад та приклади багатьох логотерапевтів, що перебудували своє мислення, маючи досвід психодинамчіних методів: Я довгі роки навчання та практики налаштовувалась на бачення людини через призму категорії особистості, дитячі травми, паттерни чи життєві сценарії. Я навчилась розпізнавати в людях сором, страх, приховану агресію та інші емоції. Здається, я чітко могла відокремити нарцисів від істероїдів і навіть підібрати спосіб взаємодії з ними. А потім я усвідомила, що все це – лише частина їх особистості, як колір очей чи зріст чи навіть генетичні схильності. Все це не визначає людину. Так попри будь-які клієнтські “особливості” я почала бачити в них людей. Я завжди вдивляюсь в людину в своєму клієнтові і бачу її вищою, кращою, цікавішою, не просто ніж вона є, а навіть більше, ніж я. Це продовжує моє першочергове захоплення клієнтом: я все ще цікавлюсь ним і заохочую його самого цікавитись собою. Це ніби відшукувати діаманти в морському піску. Захопливо і цікаво, бо хвилі постійно підмивають берег і виносять щось новеньке. Це приємно, бо лагідне сонечко зігріває, тобто атмосфера між нами стає сонячною. І це надихає, бо ти бачиш, як розкривається клієнт. Я люблю свою роботу і люблю логотерапію.

 

Отже по суті, реалізовуючи перший крок, ми починаємо потроху рухатись і другим кроком. Ми вбудовуємо логотерапію в життя. Чи означає це, що ми стали логотерапевтами? Ні, ще ні. Це означає, що ми на правильному шляху. Так як формула логотерапевта – це рівняння із перемінних 1 та 2, які не мають певного порядку і повторюються регулярно. Тож ми маємо слідувати цій формулі і вчитись та жити за цими ідеями.
Логотерапевт = 1+2+1+1+2+2+....+1+2+1+1...

Коли ви почнете це робити, ви помітите, що в цьому шляху немає нічого дивного. Ба більше, це певна необхідність. Бо це як життєві питання. Скільки б ти не жив своє життя, в тебе періодично виникають питання “А як жити далі?”. І це стає твоїм викликом, твоїми змінами, стимулом, розвитком та довершенням. Все ж, як заповідав доктор Франкл, ніхто в світі не є довершеним. Ні клієнт, ні логотерапевт.

 

Мабуть з цих слів буде найкраще почати свою практику. Визнати, що скільки б ти не танцював свій логотерапевтичний танок 1, 2, 1, 2..., в тебе завжди буде куди рости, в чому розвиватись і що пізнавати. І твій клієнт – найкращий помічник в цьому. Щоб бути логотерапевтом, треба почати їм бути. Іншого варіанту немає. Варто відкинути всі свої страхи і переживання. На початку будь-якого шляху вони є у всіх і це нормально. Але це не може бути головним стимулом твоєї практики. Жоден страх не здатен зробити тебе корисним. Лише твоя самовідданість і відкритість клієнтові можуть бути по-справжньому ефективними.

Наш вчитель і куратор Тімо Пурйо, логотерапевт із Фінляндії називає це любовʼю. Ось що дійсно здатно допомогти самому терапевту та його клієнту. Якщо ти не можеш по-іншому, то йдучи до клієнта, дозволь собі хвилюватись. Але при зустрічі з ним повертайся до своїх найсильніших якостей і знай, як саме вони можуть допомогти клієнтові. В момент терапії ти, як логотерапевт, віддаєш всього себе, ти залучаєшся до історії клієнта максимально. Цього не відбувається на жодній іншій зустрічі. Навіть найкращі друзі потребують взаємообміну. І лише терапевт вслуховується в клієнта без жодної думки, як йому самому в цей час. Ось що таке самотрансценденція, ось чому після роботи логотерапевти (та інші спеціалісти сфери допомоги людям) відчувають себе сповненими сил. Бо під час терапії відбувається самоперевершення, самотрансценденція, вихід за свої межі, відданість і залученість. По суті, відбувається прояв любові.

 

Тож як стати логотерапевтом за 2 кроки?
Не зупинятись у вивченні логотерапії
Жити, практикувати та ділитися логотерапією все життя

 

І тут немає жодної послідовності. Це постійні паралельні процеси аж допоки ...ні, кінцевого пункту не буде.

 

Для написання статті використані матеріали:
Вікіпедія
Духовні можливості. Тімо Пурйо
Лекції Тімо Пурйо для студентів УАЛЕА
Власний досвід та осмислення цього досвіду
https://www.psychologytoday.com/us/therapy-types/hypnotherapy